«МОЄ  СЕЛО - НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ»

Сценарій свята

 Завідуюча . Вступне слово завідуючої.( звучить мелодія «Ой зелене жито, зелене)Шановні гості. Ми раді вітати Вас у  прекрасному куточку Закарпаття, у нашому селі - Обава...

Отже, зустрічаймо наших вихованців, розпочнемо наше свято «Село моє - найкраще місце на землі».

 

Діти, заходять , звучить пісня «Ласкаво просимо».

(Виходять діти ;хлопчик і дівчинка, в українському одязі  з рушником на якому хліб та сіль)


Гостей дорогих стрічаєм,
Круглим пишним короваєм,

З рушником берем таріль,

Коровай кладем і сіль.

 

Шанобливо хліб підносим

І, вклонившись, щиро просим:

- Любий гостю наш, приймай

        Хліб гостинний - коровай..


( Підносять хліб  і дарують гостям)

Ведучі:


Є багато країн на землі,

В них — озера, річки і долини...

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди — Батьківщина!

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у Рідному Краю.


Ведуча. Села, як і люди, мають свої біографії. У кожного вона своя-неповторна. В Закарпатській області у Мукачівському районі розташоване мальовниче село , яке зветься Обава. Це село за географічними даними невелике , небагате на мінеральні ресурси. Але тут є свої таємниці природи . Часом люди задають собі питання : «Чому камінь , а не гора ?» , «Чому камінь , а не скала?» ,тільки легенда , яка ходить уже багато століть, може нам розповісти про цей  загадковий камінь , який нам залишився у спадок  від великого  знахаря  Обваха.  

Ведуча. На сьогоднішньому святі у нас присутня , наша сільська Королева Обавка. Яка прийшла подивитися на виступ наших вихованців, і дещо розповісти з історії села. Давайте запросимо її  оплесками. (приходить Королева)

Королева. Добрий день гості, добрий день діти, я вам дуже вдячна за запрошення, на ваше свято, і прийшла я не просто так , а хочу розповісти вам легенду про виникнення назви річка Обавка, від якої і назвали село ОБАВОЮ.

Королева.                      Легенда про Обавський камінь

(виходить з сцени , сідає у залі)

Ведуча.   Моє село , мій рідний край . чарівний і прекрасний . Як не любити те місце, де перше побачила сонце, відчула подих землі , де мені відкрився світ життя.

Ведуча.   Добрий дух рідної оселі, її тепло  й затишок - запорука щасливої долі людини. Родинне гніздо - батьківська домівка, найдорожче місце для кожної людини, а особливо для дитини.

Одна Батьківщина - двох не буває,

Місця, де вродився, завжди святі,

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті

 

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека там весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть.

 

    

ВІРШ


Я пишаюсь рідним краєм:

Виноградом, садом, гаєм,

Горами і потічками,

Родом тата, родом мами,

 

Людьми рідної землі,

Хто, мов паростки малі,

Від коріння проростав…

Й хто народом краю став.

 

Тут традиції прадавні,

Рівних націй внуки славні

Виплескали мов дитину,

Закарпатську Україну.

 

Я пишаюсь краєм рідним.

Хочу бути його гідним,

Оберегом родоводу –

Обавського народу.


Ведуча.  Хіба є десь такі чудові літні ранки з перлинами роси, що позвисали з кожної стеблини? А чи є десь такі барви , що б змальовували осіннє вбрання мого села, зимові його ночі?

Ведуча. Чи чув хто кращу солов’їну пісню: вона має щось надзвичайне , чаруюче , ніжне , слухала б її і слухала.

Пісня «Моє село»


Вірші

1.  Обава на весь світ

     Каменем славиться,

     Про легенду знають всі,

      Хто нею цікавиться.

2. Обава – край мій рідний,

    Квітучий і привітний .

    Село моє , моя земля

    І гори , і ріки , і поля -

     Це все що дуже  люблю я!

 

Велике село Обава

постало перед нами

Своєю річкою, своїми лісами,

Людьми видатними,


Легендами та звичаями.


Моя ти гордість і народу слава,

Кохана Обава, чудова у віках,

Оточена лісами й полями,

Оспівана нами в піснях.

 

Тебе ми любим, нене величава,

І Батьківщина тут твоя і моя.

Так квітни, наша Обава, віками

І бережи народу світлий дух.

 

Хай церкви дзвонами і куполами

Ласкають очі наші й тішать слух

Над Обавкою рікою, де ми виростаєм,

Хай сонце веселе встає.

 

Люба Обава моя,

дуже люблю тебе я!

Ти найкраща на землі,

Хочу бачить тебе у вісні

Чи де краще місце є?

Хочу я спитать тебе,

Я пишаюся тобою,

Рідне село над рікою.

 

Тобі , наша Обаво, пісню заспіваєм

Спасибі , що ти у нас є. 

Пісня-танець «Ой, Обава!»

Ведучий. Любов до свого народу, до своєї землі починається із знання народних традицій, звичаїв і обрядів.

Ведуча. Любити рідний край - означає берегти кожну вулицю, двір, хату, дерево , кущ, тварину, рослину, пташку, комашку, річку, гори, ліс, луки.

Ведучий. А ще означає  шанувати старших і допомагати молодшим.

(Входить Колобок)

Колобок.

Я, кругленький  Колобок,

Прокотився на лужок.

З борошна мене місили,

Сіллю, перцем притрусили.

Тож тепер я ось такий -

І солоний , і гіркий!

І гарненький , і блатний.

Ведучі. Діти а хто це до нас іде?

Діти.

Колобок, рум’яний бік,

Він від Діда й Баби втік.

Від родини відказався,

І ніколи не навчався.

 

Ведучі. Колобок ,як ти сюди потрапив? Де твоя домівка, твоя родина?

Колобок. А для чого мені домівка?

Ведуча. Адже на світі кожен має свій початок. Велика річка починається з маленького струмочка, велике дерево з маленького пагінця.

Ведуча. А людина бере свій початок від батьківського порога і рідної домівки, де живуть наші найрідніші, найближчі люди.

Колобок. Мені і так добре. А ви хто такі?

Ведуча. Ми українці, жителі села Обава.

Ведуча. І у кожного з нас є своя родина , рідна хата.

Колобок . Ой ,яка там Обава , що у ній такого цікавого?

Ведучі. А ти подивись і послухай виступ  танцювального гуртка, і дещо дізнаєшся про наше село.

Танець « Хустинка» 

Обваські частівки.

Ми частівки заспіваєм вам сьогодні від душі,

Як в Обаві проживаєм і як любим тут усіх!

 

Моя рідная Обава уся зелененька,

З озером і річками, аби веселенька.

 

Наша рідная місцевість, багата лісами,

Вуличками і стежками, а люди піснями.

 

Ой в сільраді на Обаві, берів робить файний,

Закупив нам на садочак, центер музикальний.

 

Ой в Обавському садочку , дітей багатенько,

Як построять новий садик, буде веселенько.

 

А як виростем великі , в школу будемо ходити.

А із школи прямо в клуб , обминувши наш микпунт.

 

Хай Обавцям , світить сонце, хліб і сади спіють

Хай Обавські  усі люди живуть, багатіють.

 

Ми вітаєм вас зі святом, зичим щастя вам багато,

Радості усім, тепла, щоб доля ясною була.

 

Щоб завжди були хороші, мали щоб побільше грошей.

Щоб ніколи не хворіли й довго-довго не старіли.

Ведучі. Околиця села вкрита могутніми лісами. Статистичні дані різних часів дають змогу відзначити, що найбільш поширеними були  береза, сосна та  дуб.

Ведуча.  Кожне дерево , квітка , травичка - це частина рідної землі.  Ви знаєте , що дерево – наш одвічний друг і захисник. За народним повір’ям , у кожної людини, залежно від того ,коли народилася, є своє дерево – оберіг. Такі  як дуб , тополя , ялинка….. Про одне з цих дерев говориться в українській народній  пісні, яку дуже люблять співати у нашому селі.

Пісня «Два дубки»

Колобок. Добре  зажигають.

Ведучі. Є у нас  знамениті люди, якими пишається наше село . Вони стали відомими , але ніколи не поривали зв’язки із селом .Одним із них був письменник Василь Кохан,  Немає  вже в живих:  але пам’ятають його у селі. Він написав багато книг.                                                         Ось послухай одну з його гуморесок. Яку розповість племінниця з родоводу Коханів  Грига Аліна.

 

Гумореска

Василя Кохана з збірника «Сердечні справи»  «Серед дітей»

-          Ти чому , Оленко, нині

То лежиш у ліжку,

То вмикаєш телевізор,

То гортаєш книжку,

А тим часом братик менший

В маминім халаті

Миє посуд, борщ готує,

Підмітає в хаті?...

 

     Усміхнулася Оленка:

- Не журіть ви брата:

Він сьогодні в ролі мами.

Я - у ролі тата.

Колобок. Так гарне у вас село.

А для чого рідна хата, родина .Мені ,наприклад,  по барабану де жити?

Ведучі. Неможна так говорити. У кожної людини є місце , де вона народилася  де минає її дитинство. Для  тебе , це рідна  хата, де живуть твої бабуся та дідусь , які навчають своїх внучат поважати старших, допомагати їм у хазяйстві. Ось послухай пісню «Ой у нашому селі у бабусі»

Пісня «Ой у нашому селі у бабусі»

Ведуча. Послухай гарний вірш про рідну хату.

Вірш «Наша хата» Іван Гнатюка


Ведуча.  У кожної родини нашого села є у хаті святий образ до якого люди моляться. Діти в садочку також знають багато молитов ось послухай одну із них.

Пісня - молитва

Колобок. Так!!!  Класно!!!, є над чим помозгувати  .

А що це ви так приодіті? Що це у вас таке,( показує на вишивку на сорочках ведучих) з хрестиками?

Ведуча. Одяг наш національний , він символізує красу і   велич України. Це не якісь хрестики – це вишивка .А вишивка – це найголовніший  компонент українського національного одягу.

Ведуча. Вишивали  різними кольорами і кожен колір щось означав. Вишивку можна побачити  і на рушниках, і на скатертинах, на сорочках, на картинах….. Ось наприклад : у нашому селі є люди , які займаються вишиванням і зараз, такі як:

Русин О.М.   , Дзямко О.Г., Плоскіна Т.І.

Ведуча. А що дійсно  в цих людей золоті руки , ти можеш впевнитись подивившись на їх роботи.

                                Колобок. (іде до столу з вишивками, дивиться)Кльово!

                                Ведучі. Що ж це за мова в тебе така: і не українська, і не російська. В загалі, не

розумію - хто ти за національністю.

                                Колобок. Я точно не знаю.

Ведучі. Ось послухай  як ти розмовляєш:

Усмішка Павла Глазового "Кухлик"

                                Колобок. Невже  я так розмовляю? Ой ,(кривиться) !Як не гарно!

                                Ведуча. Найближче і найдорожче добро кожного народу це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ вкладає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

                                Ведучі.  А тепер послухай вірш на українській літературній мові і зроби  висновок : якою мовою розмовляти .А заодно - повчись.

Вірш про мову

Ведуча.

Ось тому плекайте, діти,

Рідненьку мову,

І учіться говорити

Своїм рідним словом!             

                                Колобок.  Так , дійсно , аж серце радіє від українського слова. Моя бабуся з дідусем також так розмовляють. Може, мені ще не пізно змінитися на краще. Як ти думаєш?

                                Ведуча. Звичайно, не пізно .Краще пізніше, ніж ніколи.

Колобок. Ой , яке  намисто на гілочці!

Ведуча. Це не намисто. Ти можеш дізнатися що це відгадавши загадку. Ось послухай :

                     У вінку зеленолистім,

                     У червоному намисті

                      Видивляється уводу

                     На  свою хорошу вроду. ( Калина )

Ведуча. Так це  Калина - це кущ, який здавна є окрасою оселі українців, це символи рідної землі , отчого краю. Господар  садить  вербу або калину біля криниці, щоб прикрасити її і оберегти   від спеки. Як твердить прислів’я, «Без верби і калини - нема України».

 

Пісня «Зацвітає калина»


Колобок . Замучили ви мене своїми повчаннями, я б на танці пішов.

 

Танець «Современний танець»

                                                (хлопчики танцюють разом з Колобком під музику Кразі Фрог)

Ведуча. А тепер відроджуються традиції українського народу і діти вчаться танцювати українські народні танці. Ось подивись , як це в них виходить.

 

Український  народний танець.

Ведучі. (До Колобка) Ну що сподобалося?

Колобок.  Меді дуже , все сподобалось, і мова ваша, і дружня родина і село у вас гарне. Я хочу щоб тут були і мої бабуся з дідусем. Допоможіть мені(плачучи)їх знайти.

Ведучі. У цьому тобі може допомогти  королева  ОБАВКА. Яку ми разом з дітьми зараз покличемо із залу .

«Запрошення королеви Обавки»

 Королеву Обавку, ми сюди запросили

Щоб  родичів Колобка допомогла знайти,

А  Обавка у  залі  ,  десь там , заблудилась

Давайте її погукаємо , щоб  швидше знайти.

«Обавко!, Обавко!»

 (Приходить королева Обавка з чарівною паличкою та кошиком з подарунками для гостей)

Королева. Іду, іду !( звучить музика з мультфільму «Буратіно»)


  Сьогодні свято для малят

                       Ля-ля-ля-ля-а ляля Ля-ля-ля-ля-а ляля

    Для хлопчиків і для дівчат.

                       Ля-ля-ля-ля-а ляля Ля-ля-ля-ля-а ляля

В Обаві всі вони живуть

 І рідний край свій бережуть

                                                              Навчати хлопчика візьмуть

Скажіть-но як його зовуть?

Ко-ло-бо-чок , Колобочок.!

Королева. Дорогий Колобок , я чула що ти хочеш бути разом із своїми бабусею і дідусем? Що ти хочеш змінитися на краще? Це правда?

Колобок. Так!!!Дуже хочу!

Королева. Я зможу тобі допомогти , якщо ти відповіси на мої запитання, а діти перевірять чи правильно ти говориш.

- Якою мовою треба розмовляти?(українською)

- Де можна побачити вишивку?( на українському одязі, на рушниках, на картинах, на подушках…)

- Чи можна утікати з рідної хати?(ні)

- Що цікавого ти сьогодні дізнався?(Що треба любити рідний край і берегти його, треба слухатися старших, триматися своєї родини, вивчати традиції українського народу.)

Королева. Молодець ти багато чого навчився сьогодні. Діти допоможемо Колобку знайти його родину? 

Діти разом. Так.

Королева. А зараз я махну  своєю чарівною паличкою( бере паличку, промовляє чарівні слова)і тут з’являться твої рідні дідусь та бабуся(з’являються дідусь та бабуся, до них підбігає Колобок)

Колобок. Дідусю, бабусю, пробачте мені, я більше не буду!

Дідусь та бабуся. Діти ми дуже вдячні вам, що допомогли нашому Колобку. За це ми вас угостимо пиріжками, це одна із традицій українського народу.(пригощають дітей)

 

                 Хай пісні дзвінкі лунають

                  Щоб посмішками навкруги цвіло,

                  Бо кожен тут сьогодні знає,

                  Що ОБАВА  - найкраще  село!

Пісня «Обавська долина»


Королева. Я прийшла не з пустими руками, а з подарунками для наших гостей.( винимає подарунки( откритки ) і разом з дідусем, бабусею та Колобком іде до залу  роздавати подарунки).

Ведучі.  Живуть у нас люди , які працюють в рідному  селі. Користуються повагою і шаною, сіють у людські душі мир, спокій , закликають до взаєморозуміння , злагоди. Одним з них є сільський голова Левицький І.І.

(надається слово для привітання)     

Заключне слово завідуючої.  Дякуємо за увагу. Бажаємо всім вам міцного здоров’я, сімейного благополуччя, творчих успіхів, любові від дітей та вихованців, поваги від батьків та вашого колективу. Нехай здійсняться всі ваші заповітні мрії.

Прийміть у дарунок пісню  «Бажаємо щастя» (співає весь колектив)

 

Додатки:

Легенда про Обавський камінь

Пісня «Моє село» 

Пісня танець «Ой, Обава!»  (на мелодію «Ах , Одеса!»)

Живуть щасливо у селі

В щоденній суєті

Неначе сонечко привітні,

Обавські люди всі.

І з радістю стрічають,

Під пісню проводжають.

Обава краще місце на землі.

Приспів:

Ой! Обава у озера перлина,

Ой !Обава у мене ти єдина,

Ой !Обава , квітучий рідний край,

Живи моя Обава, живи і розквітай.

 

Тож радійте друзі з нами,

Сьогодні гарно в нас.

І ось до нас ви завітали.

Приємно в добрий  час,

Із радістю встрічаєм,

Під пісню проводжаєм

Обава , краще місце ніж у вас!

        

Пісня «Два дубки»

Пісня «Зацвітає калина»

 Пісня «Обавська долина»

Пісня «Бажаємо щастя»