Креативний розвиток

     Проблема розвитку творчої особистості викликає гострий інтерес у всьому світі. Розв’язання її суттєве в зв’язку з тим, що головна умова прогресивного розвитку суспільства – людина, що здатна до творення.  У сучасному світі необхідно від початку, з перших років життя людини, закладати основи розуміння світу як такого, що динамічно змінюється, в якому особистість перебуває в стані постійного творення цього світу і самого себе.

    Виховання творчої особистості починається з дошкільного віку. У змісті цієї проблеми, яка стала провідною, повинно бути покладено диференційований, тобто особистісно-орієнтований, підхід до кожної дитини, що забезпечує високий рівень розвитку її творчого потенціалу. Адже кожна дитина індивідуальна. В кожної дитини є свої певні нахили, здібності, інтереси. І підхід до кожної дитини  повинен бути різний.

         До виходу в світ нової програми «Я у Світі» переважна більшість педагогів не диференціювала поняття «творчість» та «креативність» проте  це не є правильним. Творчість – це людська діяльність, у процесі якої особистість, задовольняючи  потреби в реалізації своїх здібностей, створює нові знання, об’єкти, схеми поведінки, Робить власні «відкриття». Слід зауважити, що «нове» стосується тільки конкретно взятої людини, захопленої творчим процесом, оскільки не все нове для певної людини є таким для людської культури, накопиченої в результаті суспільно-історичного розвитку людства . Отже  йдеться про відносний характер нового,  оскільки воно може мати елементи вже відомого у незвичному поєднанні чи спробі використання.

    Поряд з поняттям  «творчість» вживається й «креативність». Креативність розглядається вченими як характеристика творчого потенціалу особистості.

         За словником «Дошкільна освіта», «креативність – це рівень творчої обдарованості, здатності до творчості, що складає досить стійку характеристику особистості». Креативність дошкільника – готовність до непередбачуваних рішень, допитливість,здатність до коментування процесу та результату діяльності, мотивацію досягнень, розвинуту уяву, а також здатність до створення творчого образу, який відрізняється оригінальністю, варіативністю, гнучкістю та рухливістю.                                                        

     Існує 4 стадії прояву дошкільником творчої активності:

Перша стадія наслідування – дитина повторює готовий спосіб дії за дорослим заради досягнення нею бажаного результату .

Друга стадія: творче наслідування – дитина повторює дії дорослого , але з деякими не істотними змінами. На цій стадії в дитини є можливість вперше самовиразитися , виявити переваги в своїх схильностях .

Третя стадія: репродуктивна творчість – дитина  бере за основу схему дій дорослого , але вносить свої істотні зміни ,  перевіряє , підпорядковує свої дії до певних умов , ситуацій . Ця стадія характеризує дошкільників-креативів.

Четверта стадія :справжня творчість, створення нового – створення оригінального нового, спираючись на свої здібності і нахили. Ця стадія доступна лише дорослим на піку свого креативного розвитку, з достатнім досвідом умінь і знань .

     На реалізацію креативного розвитку  дошкільників, на нашу думку, впливають такі чинники:

- накопичення вражень про навколишній світ (щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно накопичити якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності. Пізніше дитина зацікавиться процесом творчості спочатку в тому виді діяльності, який їй подобається найбільше. Сформувавши інтерес дитини до будь якого з видів діяльності  вам вдасться захопити виховання процесом творчості).

створення розвивального середовища (педагог має створити в дитячому садку сприятливі умови щоб задовольнити природне прагнення дитини до креативності . До таких відносяться: розвивальні завдання , правильна оцінка досягнень дітей у творчій діяльності, утримання від негативних оцінок під час прояву дитиною творчої активності, ситуації вільного спілкування, відповіді на численні запитання дітей, можливість дитини побути на самоті , давати дитині достатню свободу для реалізації своїх творчих завдань, бережне не нав’язливе спонукання до прояву творчих дій, а також  наявність необхідних для творчості матеріалів (вони завжди мають бути доступними для дитини).

- креативність і емоційність  педагога ( педагоги мають зберегти у своїй душі дитину: безпосередність, доброзичливість, чистоту думок, мрію, довірливість, казку, захоплення від відкриття світу, доброту. )

- робота з сім’єю (педагоги мають інформувати батьків про шляхи розвитку креативності дітей, щоб більш гармонійно і цілісно підійти до цього питання).

     Всі ці чинники враховують педагоги Обавського ДНЗ в своїй роботі.

         Використання творчих завдань у роботі з дітьми надає широких можливостей  для розвитку дитини. По-перше ці завдання вчать, розвивають та виховують .По-друге, це прекрасна можливість для спілкування дитини як з дорослим, так і з однолітками. По-третє, творчі завдання  стимулюють пізнавальну активність дитини, привчають її бути спостережливою, допитливою, сміливою в пізнанні навколишнього світу.

         Систематичне використання творчих завдань в освітньому процесі дошкільного навчального закладу робить навчання дітей легким та цікавим, зблизить їх, дозволить бути безпосередніми, невимушеними, оригінальними. Відповідно, і дорослий , який творчо працює з дітьми, стає уважнішим до проявів дитячої індивідуальності, виявляє у дитині неповторні риси та розвинути їх .

         Педагогічний колектив нашого дитячого садка протягує креативну лінію розвитку через усі види дитячої діяльності (спілкування, ігри, навчально-виховну діяльність), і через усі режимні процеси. Головне, щоб вихователь зміг викликати у дітей відповідні почуття, тим самим спонукав їхню творчу активність.