ГОТУЄМОСЬ ІТИ В САДОК

Майже всі діти молодшого дошкільного віку непросто адаптуються до умов дошкільного навчального закладу. Строки адаптації для різних дітей різні: деяким досить 2-3 днів, а іншим потрібно кілька місяців для того щоб звикнути до нової обстановки, увійти у нове соціальне середовище.

Часто критерієм звикання дитини є припинення плачу й слухняне виконання режиму за відсутності батьків. Однак це не завжди правильно. Основним показником повноцінної адаптації є активний прояв допитливості до всього, що оточує, виникнення прихильності до педагогів, бажання гратися з однолітками, яке свідчить про емоційне благополуччя дитини.

-  боїться нового приміщення, незнайомих дорослих та дітей;

- з плачем притискається до матері й не відходить від неї ні на крок;

- нічим не цікавиться, не підходить до іграшок;

- уникає контактів із дітьми відмовляється говорити з вихователями;

- не відпускає від себе вихователя чи пом. Вихователя, прагне постійно  сидіти у нього на руках;

- відмовляється від їжі;

- відмовляється іти в туалет;

- перестає говорити , хоча добре вміє;

- постійно плаче або буває у пригіченому стані;

- грається лише однією іграшкою , не переключається на інші види діяльності;

- починає тихо хворіти тощо..

Як вигадаєте чому дітям важко привикнути до садочка, які причини від кого залежать?::::

 

Що можуть зробити батьки і педагоги для полегшення адаптації малюка до умов дитячого закладу?

Процес звикання дитини до нових соціальних умов значною мірою залежитьвід внеску батьків у її виховання: рівня сформованості у неї елементарних навичок самообслуговування, гри, мовного розвитку, вміння поділитися іграшкою тощо.

Підтримуйте бажання дитини проявляти самостійність у процесі приймання їжі: сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, їсти ложкою, їсти хліб з рідкою стравою. Привчайте дитину користуватися серветкою, дякувати після їжі.

Привчайте малюка тримати своє тіло в чистоті: позитивно ставитися до переодягання в чистий одяг, умивання, як у міру потреби, так і до та після їжі: підставляти руки під струмінь води, змивати мильну піну з рук, користуватися рушником; з допомогою дорослого користуватися

НОСОВОЮ ХУСТИНКОЮ.

Привчайте дитину своєчасно повідомляти про потребу и в туалет.

Малюку буде легше адаптуватися в колективі, якщо він знатиме не лише імена вихователів, а і буде знайомим з однією чи кількома дітьми групи ще до приходу у дитячий садок.

Дитина має знати, в яких випадках їй слід звертатися за допомо­гою до вихователів. Всі ці знання дитина може набути, спостерігаючи за іншими дітьми, а також удома у рольових іграх із батьками.

Характер адаптації дитини багато в чому залежить від того, що розповідають батьки про дошкільний заклад. Розповідаючи дитині про дитячий садок, уникайте фраз типу: «От підеш до садка, там тебе швидко всього навчать», або «Там добра тьотя-вихователька буде дозво­ляти тобі робити все, що захочеш». І те, й інше однаковою мірою погано, бо не відповідає дійсності, з якою зустрінеться дитина, прийшовши до дитячого садка. І аж ніяк не варто залякувати малюка: «Не будеш слухатися — віддам до садочка», а згодом, коли вона вже відвідувати­ме його, погрожувати залишити її там, якщо не перестане плакати або вередувати. Щоб малюк легше сприймав нове оточення й звикав до нього максимально безболісно, слід підготувати його до цього — сфор­мувати у дитини позитивне очікування майбутньої зміни у його житті. Віддавши дитину до дитячого садка, батьки досить часто ставляться до неї співчутливо, з жалем. Відчуваючи це, вона також починає жаліти себе, вередує, відмовляється ходити в групу. Але можна виховати зовсім інше ставлення до дитячого садка — бадьоре, радісне, якщо пояснити малюкові, що новий для нього дім — то життєва потреба, що він росте і переходить на нову сходинку свого розвитку, тож йому потрібні інші умови, потрібне товариство однолітків. За такого настрою народжувати­муться позитивні почуття, бажання йти на зустріч з новими товаришами, з якими так цікаво грати, спілкуватися. Про майбутнє відвідування дитячого садка треба говорити вдома як про добру подію.

Спокійному і впевненому адаптуванню малюка до дитячого садка сприятиме поінформованість про життя в ньому. Цьому може сприяти гра-драматизація. Дитині кажуть: «Лялька Катруся піде до дитячого садка. Ходи сюди, Катрусю привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу (показують). Ти обідатимеш з дітьми за столом (садовлять ляльку за іграшковий стіл). У тебе будуть друзі, з якими буде цікаво й весело гратися. А потім за тобою прийде мама». Далі цей варіант доцільно розіграти вже з дитиною.

Дитину треба ознайомити з дошкільним закладом ще до того, як вона Іуди прийде на весь день. Спочатку слід прийти на вечірню прогулянку, подивитися, як діти граються, як розходяться по домівках. Важливо звернути увагу дитини на те, що батьки щодня забирають своїх дітей додому, ніхто з них не запишається на ніч, що вночі дитячий садок не працює. А от наступного дня діти знову приходять сюди. Це має закарбуватися у свідомості дитини. Це треба зробити тому, що почуття часу у дітей ще не сформоване, і коли вони потрапляють до дитсадка, то багатьом здається, що їх вже ніколи звідси батьки не заберуть, що це тепер «назавжди».

До того як дитина почне відвідувати дошкільний заклад, батьки мають з'ясувати, за яким режимом живе група дитячого садка, що відповідає їй за віком. Якщо домашній режим і режим дитячого садка кардинально відмінні у часі й послідовності режимних моментів, не зайве проконсультуватися у дільничого педіатра або лікаря дошкільного закладу.

У період адаптації, у раціоні харчування дитини має бути велика кількість свіжих фрук­тів та овочів, салатів, у яких багато вітамінів та біологічно активних речовин.

До вашої уваги рубрика:

ГОТУЄМОСЬ ІТИ В САДОК:

Поради щодо адаптації  дитини

Пам"ятка "Перші кроки до дитсадка"

Поради: "Як підготувати дитину до відвідування дитсадка?"

Чи потрібний дитячий садок дитині?